«Енергозберігаючий режим» психіки активізується у відповідь на сильний стрес. Це один з можливих наслідків надмірного стресу. Також званий дистресом, це рівень стресу, який не мобілізує, а виснажує сили тіла та психіки. Це реакція на відчуття безпорадності і безсилля перед несприятливими факторами.
«Енергозбереження» полягає в зниженні активності, уповільненні на фізичному, емоційному та розумовому рівні. Після того, як людина пережила важкий, напружений, стресовий період, ресурси нервової системи і організму виснажуються. І, якщо в стресовій ситуації людина перебувала в сильно збудженому, активному стані, ці стани були занадто інтенсивними або тривалими, то після цього настає спад, гальмування активності.
У цього стану є різні аспекти – фізичні та психологічні.
Фізично стрес може «спалити» запаси вітамінів і мінералів, підвищити потребу в них, вплинути на гормональний баланс, і, як більш довгостроковий наслідок, на стан здоров’я. З цієї точки зору, в стресові періоди і після, дуже важливо піклуватися про себе на фізичному рівні – повноцінно харчуватися, висипатися, рухатися і дихати свіжим повітрям, своєчасно, після консультації з лікарем, коригувати дефіцит вітамінів і мінералів.
Після періоду, коли було багато стресу, важливо дати собі час на відновлення. Але цей відпочинок після цього не повинен бути абсолютно нерухомим. Гіподинамія погано впливає на організм в цілому і нервову систему. Ненадмірні, помірно інтенсивні фізичні вправи допомагають організму утилізувати надлишок гормонів стресу, допомагають мозку отримувати кращий кисень і позитивно впливають на баланс нейромедіаторів.
Тобто помірна фізична активність, на регулярній основі, має антидепресивну дію і покращує настрій і самопочуття в цілому. Рух є обов’язковим у період відновлення після стресу. Але є такий стан, коли рухатися зовсім не хочеться, а навпаки, хочеться весь час лежати і мало рухатися.
Нерухомість погіршує стан і ще більше посилює апатію. Це і є той самий «енергозберігаючий режим», депресивний стан. Вона може виникати як реакція на надмірний стрес, перенапруження, яке було присутнє деякий час тому. Включення «енергозберігаючого режиму» свідчить про виснаження, стрес виявився сильнішим за здатність протистояти йому, почалися несприятливі наслідки.
У цьому стані сповільнюється фізична активність, стає важче думати, зникають інтереси і бажання.
Це свого роду захисна реакція, як би «впасти в сплячку», якщо умови несприятливі і є відчуття безпорадності щось змінити.
Психологічно цей стан перетинається з поняттям вивченої безпорадності, описаним М. Селігманом. Депресивний стан, що виникає у відповідь на несприятливу ситуацію, – це почуття безпорадності. І потрібно докласти зусиль, щоб ця безпорадність не стала вивченою, не перейшла в тривалу або хронічну форму.
Що з цим можна зробити самостійно?
Змінити тенденцію, цілеспрямовано перевести себе в більш активний стан, починаючи з фізичного руху, а потім і на інших рівнях, емоційному і ментальному. Наповнити своє життя новими враженнями і фарбами – додати фарб в домашній інтер’єр, в свій одяг, додати яскравих смаків і запахів. Смачна їжа, напої, ароматичні есенції і пахощі – все це дрібниці, здатні додати «яскравості».
А це все чуттєві враження, які впливають на наші органи чуття та емоції. Звуки, музика, її прослуховування або, що ще сильніше, гра на музичних інструментах і самостійний спів також мають вплив. Ваше завдання – «включити» свої органи чуття на максимум – зір, смак і нюх, слух, дотик. Додайте яскравих і приємних вражень. Це прості дрібниці, і в той же час вони впливають на емоційний стан в цілому. Такі дрібниці складають саме відчуття життя.
На ментальному рівні допоможе цікавість і інтерес до нового, пізнання чого-небудь, пробудження всередині самої здатності цікавитися і помічати це нове, дивуватися. При депресивному стані втрачається інтерес до нового, а також здатність пізнавати нове в цілому. Повертаючи себе до вивчення чогось, що може бути хоча б трохи цікавим, і до здатності дивуватися і помічати щось нове, ви поступово «оживляєте» свій розум, виводячи вас зі сплячки.
А зробити це можна за допомогою безлічі різних дрібниць – вирушайте на нові маршрути, пробуйте різні види хобі, читайте статті і книги на різні теми, дивіться навчальні відео. Таким чином, щоб не було складно, але цікаво дізнаватися щось нове, адже мета не в тому, щоб навантажити себе на повну, а в тому, щоб пробудити в собі здатність бути допитливим, зацікавленим і вчитися.
Результати зазвичай не миттєві, але якщо змінювати тенденцію щодня і наполегливо, якщо виходити зі «сплячки» за допомогою рухової активності, сенсорних вражень і «їжі» для розуму, то крок за кроком, поступово стан почне змінюватися.
Режим енергозбереження після стресу
Режим енергозбереження активується після сильних стресових ситуацій, наприклад, після інтенсивної роботи або емоційних потрясінь. У таких випадках людина може відчувати втому, зниження активності та бажання відпочити для відновлення сил.
Типові складнощі включають тривале відчуття виснаження, зниження концентрації та фізичну слабкість, що можуть бути пов’язані з індивідуальними особливостями організму, якістю харчування та режимом сну. Відновлення може тривати довше при недостатньому догляді за собою.
Для корекції стану важливо звернути увагу на повноцінний відпочинок, збалансоване харчування та помірну фізичну активність. Якщо симптоми виснаження зберігаються тривалий час, рекомендується проконсультуватися з лікарем.