При будівництві свого будинку майбутні господарі намагаються зробити його просторим, світлим, красивим і обов’язково теплим. Вони оснащують його всіма комунікаціями для власної зручності і навіть автоматизують багато побутових процесів.
Але правильний повітрообмін – це останнє, про що вони думають або зовсім не пам’ятають, що часто призводить до створення дуже некомфортного мікроклімату в будинку, появи цвілі та інших проблем. Їх вирішить вентиляція в стіні, яку можна влаштувати в уже житловому будинку. Але правильніше буде передбачити вентиляцію житла ще на етапі його проектування.
Навіщо потрібна вентиляція?
Існує поширена думка, що вентиляція в індивідуальному будинку не потрібна, адже двері відкриваються не в загальний вхід, а безпосередньо на вулицю, а свіжого повітря, що надходить через неї при вході і виході, цілком достатньо для провітрювання. На користь цієї думки говорить той факт, що раніше вони взагалі не знали про вентиляційні системи, будували будинки без них і добре жили.
Все так, якби не матеріали і технології, які використовуються сьогодні в будівництві та обробці. Раніше витяжна вентиляція через стіну на вулицю не була потрібна, так як повітрообмін з вулицею відбувався через дерев’яні вікна, в яких навіть при самій якісній обробці залишалися мікротріщини. Стіни, стеля та підлога з натуральних матеріалів також сприяли нормальній циркуляції повітря.
Зараз, при нинішній тенденції мінімізації тепловтрат, ця схема не працює. Наше житло стало практично герметичним за рахунок теплоізоляційних матеріалів, пластикових вікон, натяжних стель, вінілових шпалер.
При відсутності регулярного провітрювання в таких будинках підвищується вологість повітря, починають потіти вікна, з’являються неприємні запахи, духота і навіть цвіль. Це не кращим чином позначається на самопочутті і здоров’ї людей, а також на безпеці і довговічності внутрішньої обробки.
При відсутності вбудованих у вікна ефективних вентиляційних і повітрообмінних конструкцій необхідно вирішити, як «розгерметизувати» будинок без значних тепловтрат. Найдоступнішим рішенням є вентиляція через стіну назовні шляхом вбудовування в неї спеціальних клапанів або вентиляторів.
Способи вентиляції через стіни
Залежно від необхідності повітрообміну, конструктивних особливостей і поверховості будинку, матеріалу стін та інших факторів вентиляцію приміщень роблять природною або примусовою. Також є комбінований варіант.
Природна вентиляція
Для природної циркуляції повітря необхідна тяга. Це залежить від різниці тиску і температури всередині і зовні будинку. Чим більше зазор, тим сильніше тяга. Взимку через велику різницю температур її зазвичай цілком достатньо, але в теплу пору року природна вентиляція не працює, якщо немає різниці тисків.
Найкраще працює природна вентиляційна система, що складається з повітроводів і вентиляційних каналів, які ведуть на дах через перекриття. Чим вище труба піднімається над коником, тим більше різниця тисків між початковою і кінцевою точками воздуховода, що створює тягу. А повітря, насичене водяною парою, вуглекислим газом та іншими забруднювачами, буде безперешкодно виходити назовні.
Але таку систему можна встановити тільки при будівництві будинку, відразу проклавши вентиляційні канали в стінах або стелі. Найчастіше це робиться при будівництві цегляних або блокових будівель, в стінах яких в процесі кладки влаштовуються порожнини для монтажу повітропроводів. У дерев’яних або дерев’яних будівлях доводиться споруджувати коробки, які займають місце і псують інтер’єр. Тому краще в дерев’яному будинку виводити вентиляцію через стіну на вулицю.
Для його нормального функціонування необхідно забезпечити приплив свіжого повітря в будинок через вхідні отвори, які також монтуються в стіну. При проектуванні системи враховуються такі правила:
- припливні пристрої встановлюються в «чистих» житлових кімнатах (спальнях, вітальні), а витяжні – на кухні, в санвузлах;
- щоб повітря вільно циркулювало по всьому будинку навіть при закритих міжкімнатних дверях, їх обладнають вентиляційними переливними решітками або залишають зазор в 1-2 см між підлогою і дверима;
- отвори для вхідних отворів влаштовують поруч з радіаторами або іншими опалювальними приладами, щоб взимку холодні повітряні потоки нагрівалися теплим повітрям;
- Під стелею робляться витяжні отвори для забезпечення кращої тяги.
Примітка! Для витяжки влаштовують окремий отвір над кухонною плитою, не поєднуючи його з отвором в стіні для вентиляції.
Примусова і комбінована вентиляція
Природна циркуляція повітря через пристрої, встановлені в стінах, не завжди працює або недостатня для якісної вентиляції та підтримки комфортного мікроклімату в будинку. Підвищити ефективність системи можна, замінивши звичайні клапани на вентилятори, що працюють від мережі.
Вони можуть бути впускними, витяжними, а також припливно-витяжними (реверсивними). Існують також моделі з рекуператорами, які забирають тепло з повітря, що забирається з будинку на вулицю, і віддають його повітрю, що надходить з вулиці в будинок. Такі пристрої навіть при інтенсивному повітрообміні дозволяють підтримувати стабільну температуру в приміщенні.
Комбінована вентиляція через стіну в приватному будинку передбачає установку витяжних вентиляторів і звичайних енергонезалежних припливів. Це простіше і дешевше, ніж повністю механізована примусова система.
Вхідні отвори мають досить просту конструкцію.
- Це пластикова труба, яка може бути телескопічною або звичайною. Останній розрізається уздовж по товщині стіни. Повітропровід може бути як з ізоляцією, так і без неї.
- Зовнішня решітка закриває отвір повітропроводу з вулиці і не пропускає в нього сміття, пил, комах.
- Фільтр – очищає припливне повітря від забруднень.
- Клапан або заслінка – регулює об’єм повітря, що надходить всередину.
Це стандартні елементи всіх клапанів, які можуть мати додаткові деталі в залежності від моделі. Найпростішими і недорогими є клапани з ручним управлінням, в яких положення заслінки доводиться регулювати вручну. Моделі з таймером або датчиком температури обійдуться дорожче.
За допомогою таймера процес провітрювання підлаштовується під конкретні часові проміжки. А датчик температури реагує на зміну температури повітря, що поступає, і самостійно регулює положення клапана, відкриваючи або закриваючи повітропровід.
Пристрої примусової вентиляції через стіну влаштовані аналогічним чином, просто вони мають вбудовані вентилятори. Вони можуть оснащуватися датчиками вологості, які включають агрегат при підвищенні вологості в приміщенні і відключаються при нормалізації цього показника.
Монтаж вентиляційних пристроїв в стіну
В принципі, встановити вентиляцію стін в своєму будинку можна і самостійно – сам процес досить простий. Складнощі можуть виникнути тільки на етапі виготовлення наскрізних отворів для виходу вентиляції через стіну. Для цього буде потрібно відповідний інструмент, який є далеко не у кожного.
Найменше проблем буде з дерев’яними стінами, які можна просвердлити дрилем зі свердлом або свердлом відповідного діаметру. Подолати цегляний або бетонний бар’єр вже не так просто. А якщо будинок утеплений мінеральною ватою і обшитий панелями, це створить додаткові труднощі і ризик зіпсувати оздоблення фасаду. Тому краще довіритися фахівцям, які сформують правильне горизонтально розташоване отвір з рівними і гладкими стінками.
Це важливо! При виборі місця для установки необхідно звірятися зі схемою підключення, щоб не пошкодити її при свердлінні. Також вона буде потрібно для монтажу пристроїв примусової вентиляції, якщо їх планується підключати до мережі прихованим способом.
Дуже важливо підібрати відповідний діаметр отвору. Якщо у вас пристрій з утепленим воздуховодом, отвір повинен відповідати його зовнішньому перетину, щоб між їх стінками не залишалося зазорів.
Звичайні повітроводи бажано утеплити, обернувши їх мінеральною ватою, пінопластом, поролоном або іншим подібним матеріалом, особливо в холодних регіонах. Тому при виконанні отворів необхідно враховувати товщину утеплювача.
Перед тим як вивести вентиляцію через стіну в приватному будинку, отвір ретельно очищають від сміття, що утворюється при свердлінні. Далі дійте в такий спосіб:
- виміряти товщину стіни і обрізати трубу воздуховода до потрібних параметрів;
- встановити його в отвір, після чого при необхідності задути всі щілини монтажною піною;
- до місця установки підводиться підвідний електричний кабель (для примусових пристроїв);
- розмітити місця кріплення, тимчасово вставивши прилад в повітропровід, просвердлити отвори під кріплення і закріпити вентилятор;
- підключити його до мережі за допомогою клем;
- Всередині приміщення встановлюється декоративна панель, а канал закривається захисною решіткою з вулиці.
З установкою вхідного отвору справа йде ще простіше: його не потрібно підключати до електромережі.
Можливі деякі зміни в залежності від моделі пристрою, але хід роботи приблизно однаковий. Він завжди докладно описаний в інструкції.
Коротко про головне
Ніколи не пізно обладнати будинок повноцінно функціонуючою системою вентиляції та вентиляції. Найкраще подумати про це перед початком будівництва, але навіть якщо ви упустили цей момент, допоможе варіант установки припливно-витяжних пристроїв в зовнішніх стінах. При цьому розраховувати на ефективність природної вентиляції через звичайні повітряні клапани навряд чи варто. Набагато надійніше варіанти з примусовим створенням тяги за допомогою витяжних вентиляторів.