Один, два, три. Скільки бойлерів та якого типу встановити у двоповерховому будинку

При розрахунку кількості водонагрівачів важливо врахувати не тільки кількість санвузлів та склад сім’ї, але й тип бойлера. Вони можуть бути проточними та накопичувальними, газовими та електричними — і далеко не кожен підійде для встановлення у вашому заміському будинку. Розповідаємо, який бойлер вибрати для кожного випадку.

Електричні накопичувальні нагрівачі. Скільки їх потрібно

Накопичувальні нагрівачі запасають і нагрівають воду в баку — гідроакумуляторі, зберігають її гарячою за рахунок теплоізоляції і режиму підігріву та подають у кран, де вона змішується з холодною водою.

Плюси накопичувальних водонагрівачів:

• Порівняно невелика споживана потужність (максимум до 2000 Вт, в екорежимі та при режимі збереження тепла значно менше).
• Підключення до мережі 220 В — не потрібна особлива проводка для трифазного напруги.
• Можна підключати кілька точок водорозбору, тобто змішувачів: наприклад, один накопичувальний водонагрівач може обслуговувати крани у туалеті, ванній та на кухні.
• Великий вибір недорогих моделей, які обслуговують кілька точок.
• Відносна незалежність від натиску у водопроводі: за відсутності магістрального водопроводу це важливо.

Мінуси накопичувальних водонагрівачів:

• При першому включенні або після великої витрати води потрібно чекати, поки нова партія води нагріється.
• При виборі об’єму бака необхідно враховувати кількість користувачів.
• Баки-бойлери займають багато місця, а великі за обсягом не можна вішати на слабкі стіни або прямо над головою людини — наприклад, над унітазом.

Як розрахувати кількість бойлерів для будинку, щоб гарячої води вистачило всім, покажемо на конкретних прикладах.

1. У домі два санвузли — на першому і другому поверсі. У цьому випадку краще встановити для обслуговування кожного з них окремий бойлер. Це і принцип «не класти яйця в один кошик» — раптом один вийде з ладу, і можливість мати більше гарячої води для більшої кількості людей, і простіше підключення.
2. У домі є одна кухня, і немає посудомийки. У цьому випадку на миття посуду та продуктів буде витрачатися близько 10–15 літрів води на одну людину на день. Має сенс встановити окремий бойлер.
3. У домі один санвузол і кухня на першому поверсі. Кухонна мийка використовується тільки для миття продуктів, а посуд миє посудомийна машина. Сумарна витрата гарячої води на кухні буде не більше 10 літрів. У цьому випадку цілком можна обійтися одним бойлером, підключивши до нього всю систему водопостачання. Але якщо кухня і санвузол знаходяться в різних кінцях будинку, то простіше встановити окремий накопичувальний водонагрівач об’ємом 15–30 літрів.

Як точно розрахувати, скільки літрів повинен вміщати бойлер?

Для вмивання одній людині потрібно 5–15 л, для душу — 70–80 літрів, для ванни — 150–200 л. Проте йдеться про теплу воду, температура якої рідко перевищує 40 градусів.

Температура ж води у водонагрівачі — 50–80 градусів залежно від режиму, на виході вона змішується з холодною, і реальний обсяг виходить більшим.

Баки об’ємом понад 150 л рідко встановлюють у приватних будинках, в основному це бойлери промислового призначення.

Де повісити накопичувальний водонагрівач

Встановлення бойлера необов’язково має бути у санвузлі: можна розмістити його у підсобному приміщенні поруч або під сходами.

Стіна, на якій встановлюється накопичувальний водонагрівач, повинна бути несучою або принаймні дуже міцною. Якщо ви хочете повісити бойлер на стіну з гіпсокартону, вам знадобляться спеціальні кріплення. Кріпильний елемент «метелик» витримує вагу до 25 кг (наприклад бак об’ємом 15 л з водою), «парасолька» — до 35 кг (бак об’ємом до 25 л з водою). Сама обшивка стіни з гіпсокартону при цьому повинна бути подвійною.

У моделях цього типу воду, що проходить через корпус, нагріває потужний трубчастий електронагрівач (ТЕН). І користувач отримує гарячу воду одразу, як тільки відкриє кран.

Плюси проточних електронагрівачів:

• Невеликі розміри бойлера та відсутність бака для води. Такі можна вішати на будь-яку стіну, а також розмістити під мийкою або в іншому зручному місці.
• Не потрібно чекати, поки нагріється бак.

Мінуси проточних водонагрівачів:

• Високе споживання електрики (споживана потужність 6000–16 000 Вт).
• Більшості моделей потрібно підключення до трифазної електромережі з напругою 380 В (потрібна окрема проводка).
• Має бути постійний високий натиск у водопроводі: він забезпечується або при магістральному водопостачанні, або роботою потужної насосної станції.
• При підключенні кількох точок водорозбору та одночасному їх використанні (душ, кухня) бувають проблеми з регулюванням температури води: власникам проточних водонагрівачів часто доводиться купувати змішувачі з термостатами, щоб виключити неприємні ситуації, коли хтось під час миття обпікся.

Оптимальним вважається натиску води в 3,5–4 атмосфери: він дозволяє одночасно використовувати два сантехнічних прилади: змішувач і бачок унітаза, наприклад. Натиск води можна виміряти самостійно, використовуючи манометр, насадку на кран і шланг з штуцерами. Натиск, необхідний для роботи проточного водонагрівача, вказується в інструкції до кожного конкретного приладу.

Недорогі проточні водонагрівачі можуть обслуговувати лише одну точку водорозбору. Зазвичай їх встановлюють у квартирах, щоб користуватися при короткочасних відключеннях гарячої води, або на літніх кухнях або в санвузлі кімнати для гостей на дачі.

Коли технічних обмежень немає, для двох санвузлів на різних поверхах краще встановити два повноцінних проточних водонагрівача.

Якщо на другому поверсі розташовані лише кімнати та санвузол для гостей, а все основне життя відбувається внизу, можна встановити на першому поверсі хороший проточний бойлер, а на другому — недорогий накопичувальний водонагрівач. Те ж саме слід зробити, якщо натиск води на другому поверсі гірший.

Газові двоконтурні котли та проточні водонагрівачі: а скільки їх?

Якщо в домі проведений газ, за гарячу воду можуть відповідати газові проточні водонагрівачі (газові колонки) або двоконтурні газові котли: один контур — для опалення, інший — для гарячого водопостачання.

Це гарне рішення, оскільки нагрівати воду газом в кілька разів дешевше, ніж електрикою, а сучасні моделі можна підключати до одного-двох санвузлів і кухні.

Але є і мінуси:

• Двоконтурні котли дуже дорогі.
• Вимагають встановлення у строго визначеному нормами безпеки місці. Їх встановлюють в окремому приміщенні з висотою стелі не менше 2,5 м (СП 42-101-2003, п.6.18), але не в підсобці або санвузлі, з вільним доступом до котла з усіх боків, перед установкою обов’язковий висновок про безпеку спеціалістів газової служби.
• Обслуговувати такі котли можуть лише спеціалісти сертифікованого газового сервісу. В іншому випадку у вас можуть бути проблеми як з газовиками, так і з гарантією на котел-водонагрівач: вона просто не буде діяти.
• Проточна система більшості газових водонагрівачів також вимагає хорошого натиску води.

Газовий водонагрівач — будь то котел або колонка — ставлять завжди тільки один — на першому поверсі. Сучасні моделі можуть забезпечити водою кілька точок водорозбору. Моделей потужністю близько 24 кВт вистачить на дві точки, потужністю 40 кВт — на три-шість і навіть більше, якщо регіональна газова служба забезпечує такий тиск.

Якщо потужності газової колонки не вистачає або одна з точок водорозбору знаходиться надто далеко, наприклад, це флігель або окремий будинок, частіше купують проточний або накопичувальний електричний водонагрівач.

Косвені бойлери

Таку дивну назву вони отримали через непрямий (газовий чи електричний) тип нагріву. Косвений бойлер отримує тепло від зовнішнього джерела тепла — найчастіше опалювального котла, до якого підключається водонагрівач. Є моделі, що використовують сонячну енергію, але для України це екзотика.

Вода в такому бойлері нагрівається змійовиком, через який циркулює теплоносій, як у батареях опалення. Встановити в одному будинку кілька таких бойлерів не можна, так що косвений бойлер — це ще й одиночний бойлер.

По суті це накопичувальні бойлери. Так що переваги і недоліки у них такі ж, як у електричних накопичувальних водонагрівачів.

Але є і суттєва відмінність: косвені бойлери завжди мають великий обсяг (80–150 літрів) і встановлюються поруч з джерелом нагріву. Наприклад, сонячні косвені бойлери розміщують на дахах будинків.

Бойлери такого типу зустрічаються рідко. Зазвичай їх встановлюють, якщо є окрема котельня і одноконтурний котел: газовий або працюючий на рідкому паливі та навіть дровах. В інших умовах — коли можна одразу купити двоконтурний газовий котел з бойлером, газову колонку або електричний водонагрівач — варіант з косвенним бойлером зазвичай не розглядається.